Mark Chapter 12 NT (P Kulish 1871)

Gospels · Mark · NT (P Kulish 1871) · 44 verses

Verse layout

📝 Overview of this chapter Flow, key verses and people

마가복음 12장은 예루살렘 성전에서 예수가 악한 농부 비유를 말하고, 세금·부활·가장 큰 계명을 둘러싼 질문에 답하며, 가난한 과부의 헌금을 칭찬하는 장이다.

Jump to verse

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44

12Mark · NT (P Kulish 1871)

¹І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.

²І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.

³Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні.

⁴І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.

⁵І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.

⁶Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого.

⁷Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.

⁸І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.

⁹Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.

¹⁰Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?

¹¹Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.

¹²І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.

¹³І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом. Notes

¹⁴Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?

¹⁵Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокутуєте? Принесіть менї денария, щоб я бачив.

¹⁶Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.

¹⁷І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.

¹⁸І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:

¹⁹Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму.

²⁰Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;

²¹і другий узяв її, та й він не зоставив насіння; і третій також так.

²²І брали її семеро, та й не зоставили насіння; остання з усіх умерла й жінка.

²³Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.

²⁴І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?

²⁵Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.

²⁶Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?

²⁷Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.

²⁸І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь? Notes

²⁹Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть;

³⁰і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.

³¹А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.

³²І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;

³³і що любити Його всім серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.

³⁴І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати.

³⁵І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?

³⁶Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."

³⁷Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.

³⁸І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,

³⁹та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;

⁴⁰що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

⁴¹І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.

⁴²І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.

⁴³І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.

⁴⁴Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.

NT (P Kulish 1871)
Tap a verse to copy, share, highlight or add a note. Dotted words link to encyclopedia articles.

44 verses in this chapter

12 / 16 chapters

The text is NT (P Kulish 1871)(우크라이나어) — From getbible.net (CrossWire SWORD module) · license: 공개 도메인 (Public Domain) Highlights, notes and read marks stay with the chapter whichever version you read. Dotted words are people, places and terms that have an encyclopedia article (marked once per page). Highlights, notes and read marks are saved only in this browser and gathered under My marks.

Mark Chapter 12 NT (P Kulish 1871)

Verse commentaries for this chapter 2

Articles mentioning this chapter

More