Skip to content
Church.wiki

Mark Chapter 14 NT (P Kulish 1871)

Gospels · Mark · NT (P Kulish 1871) · 72 verses

Verse layout
📝 Overview of this chapter Flow, key verses and people

마가복음 14장은 예수의 마지막 유월절 전후를 다룬다. 대제사장들의 모의, 베다니에서 향유를 부은 여자, 최후의 만찬, 겟세마네 기도, 체포와 공회 심문, 베드로의 세 번 부인이 이어진다.

Jump to verse

14Mark · NT (P Kulish 1871)
1Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
2Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народі.
3А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
4Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
5Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй.
6Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю ? добре діло вчинила на мені.
7Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
8Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє.
9Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
10А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
11Вони ж почувши, зраділи, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
12І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
13І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідіть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдіть за ним,
14і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
15І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
16І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
17І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.
18І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
19Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Ажеж не я? і другий: Аже ж не я?
20Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
21Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
22Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.
23І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всі.
24І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
25Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
26І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
27І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівці.
28Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
29Петр же рече Йому: Хоч і всі поблазнять ся, тільки не я.
30І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
31Він же ще більш говорив: Хоч-би мені і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.
32І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.
33І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
34і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.
35І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
36І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.
37І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
38Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.
39І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
40І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
41І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годі, пристигла година; ось виданий буде Сиа чоловічий у руки грішникам.
42Вставайте, ходімо: ось зрадник мій наближуєть ся.
43І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
44Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осторожно.
45І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже; Учителю, учителю, та й поцілував Його.
46Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
47Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
48І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?.
49Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
50І, покинувши Його, всі повтікали.
51А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодці (воїни);
52він же, зоставивши полотно, нагий утік од них.
53І поведи Ісуса до архиєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
54А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєреиський і сидів із слугами, та й грівсь коло багаття.
55Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
56Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
57І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
58Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую.
59Та й так не сходились сьвідчення їх.
60І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
61Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного ?
62Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.
63Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
64Ви чули хулу: як вам здасть ся? Вони ж усі осудили Його, що винен смерти.
65І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
66І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,
67і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
68Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
69І дївчина, побачивши його знов, Почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
70Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справді з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
71Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
72І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.

NT (P Kulish 1871)
Tap a verse to copy, share, highlight or add a note. Dotted words link to encyclopedia articles.

72 verses in this chapter
14 / 16 chapters

The text is NT (P Kulish 1871)(우크라이나어) — From getbible.net (CrossWire SWORD module) · license: 공개 도메인 (Public Domain) Highlights, notes and read marks stay with the chapter whichever version you read. Dotted words are people, places and terms that have an encyclopedia article (marked once per page). Highlights, notes and read marks are saved only in this browser and gathered under My marks.

Articles mentioning this chapter

More