17Job 17

1Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!Select Job 17:1

2Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.Select Job 17:2

3Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам,— хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?Select Job 17:3

4Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.Select Job 17:4

5Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,Select Job 17:5

6Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.Select Job 17:6

7З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...Select Job 17:7

8Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.Select Job 17:8

9І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.Select Job 17:9

10Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.Select Job 17:10

11Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —Select Job 17:11

12вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!Select Job 17:12

13Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же.Select Job 17:13

14До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“ До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“Select Job 17:14

15Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?Select Job 17:15

16До шео́лових за́сувів зі́йде вона, коли зі́йдемо ра́зом до по́роху“.Select Job 17:16